Міністерство інформаційної діяльності
Шкільна газета «Вісник гімназії»
Шкільна газета «Вісник гімназії»
Мета
проекту:
Основні завдання:
·
реалізувати
на практиці право дитини на вільне висловлювання;
·
вироблення у дітей
чіткої соціальної позиції;
·
розширити знання
молоді з громадянської освіти;
·
розвивати навички
критичного мислення;
·
розвивати уміння
вдало і нестандартно мислити;
· розвивати творчі
здібності та
вміння викладати свої думки в письмовій формі;
·
розвивати дизайнерські, художні, організаторські,
товариські якості;
·
активізувати
молодь у громадянській журналістиці;
·
розвивати навички
планування та
роботи в команді.
Послідовність кроків у процесі створення шкільної газети:
1.
Підготовчий етап: зібрання ініціативної групи; проведення занять та тренінгів; постановка проблеми (обговорення ситуації).
2.
Ідеї
для проекту.
3.
Концепція газети
(визначення мети, обговорення та прийняття концепції газети, її назви, рубрик, тематики матеріалів).
4.
Формування редакції, розподіл обов’язків.
5.
Планування роботи, узгодження умов випуску газети з адміністрацією.
6. Випуск газети.
7. Моніторинг (відслідковування та корегування).
8. Презентація проекту “Шкільна газета”.
Очікувані результати:
· створити шкільну
газету, де розміщені матеріали юних кореспондентів, в яких вони вільно
висловлюють свої думки, своє ставлення до проблем, що їх хвилюють і, таким
чином, реалізовують своє право на вільне висловлювання;
·
учнівська
молодь набула знань з громадянської освіти; оволоділа навичками співпраці з громадськими
ЗМІ;
·
учасники
проекту набувають уміння роботи
в команді, застосовують навички
критичного мислення
на практиці, а також вдало і нестандартно викладають свої
думки в письмовій формі;
·
учасники: представники шкільного самоврядування, юні кореспонденти, редактори класних стіннівок, волонтери.
Рекомендації щодо створення шкільної газети
Підготовчий етап передбачає зібрання ініціативної групи
Участь
у плануванні якої-небудь значущої справи створює відповідну психологічну
готовність до її подальшого виконання. Цю спільну діяльність можна здійснювати
в рамках проведення учнівських зборів, які є вищою формою самоврядування, як на
рівні класу, так і на рівні школи. Я. Корчак говорив: "Зібрати дітей,
розжалобити або, навпаки, вилаяти їх і добитися потрібної тобі постанови – це
не збори. Зібрати дітей, виголосити промову, розпалити їх і вибрати декількох,
щоб вони узяли на себе зобов'язання і відповідальність, – це не збори. Зібрати
дітей, сказати, що я не можу справитися, і нехай вони самі що-небудь
придумають, щоб було краще, – це не збори. Галас, нетяма – голосують, лише б
звільнитися, – це пародія на збори. Часті промови і часті збори з метою
поставити або вирішити які-небудь животрепетні питання опошлюють цей спосіб
виклику колективної реакції. Збори повинні мати діловий характер, зауваження
дітей вислуховуватися уважно і чесно – ніякої фальші або натиску. Крім того,
діти повинні навчитися вести збори. Адже радитися всім загалом нелегко".
Тому
ситуація обговорюється за “ круглим столом ” з теми „ Право дитини на вільне висловлювання
” або “Шкільні проблеми та шляхи їх вирішення ”, де вирішуються питання і
проблеми, що хвилюють учнів, визначається напрям роботи, планування діяльності,
аналізуються і підлягають рефлексії проведені заходи. І ще одна умова. В ході
обговорень на зборах не потрібно примушувати всіх дітей до відкритого діалогу і
голосування.
Метою
проведення зборів є вироблення і прийняття колективного рішення з виникаючих
проблем, за визначенням видів діяльності дитячого колективу, виходячи з
інтересів учнів.
Доцільно
провести заняття і розглянути питання про молодіжну пресу та значення
громадянської журналістики. Важливою частиною цього етапу має стати проведення
тренінгу „Формування команди ”, для проведення якого можна запросити шкільного
психолога, а також провести рольову гру „
Створення шкільної газети ” (якою ми уявляємо шкільну газету).
Чим
краще все буде організовано, тим більш успішнішою буде робота. Щоб видавати і
поширювати газету насамперед потрібна відповідна та сильна команда.
КОМАНДА
може складатися з:
представників
шкільного самоврядування;
редакторів
класних стіннівок;
юних
кореспондентів;
волонтерів
(з декількох учнів одного чи різних класів, що мають
бажання випускати газету) ;
з
усіх учнів одного класу та їхнього вчителя.
Дуже
важливий чинник - чисельність команди. Група з 5-6 чоловік може цілком
виконувати всю роботу, аж до продажу газети. Якщо команда велика, то із самого початку
необхідно розподілити функції і визначити спеціалізацію кожного члена групи в
залежності від бажання і компетенції (редагування, ілюстрування, верстка,
зовнішні зв'язки тощо). Кожну з функцій виконують як мінімум двоє, щоб
виключити ризик можливих непорозумінь. Нарешті, не слід забувати про
координацію діяльності, постійно пам'ятаючи про рівний ступінь важливості всіх
функцій. Тільки тоді можна буде успішно досягти фінального етапу -
розповсюдження газети.
Крім
постійного складу, у підготовці й випуску можуть брати участь й інші особи - як
із самого навчального закладу, так і ззовні. Так виникає кореспондентська
мережа: ті, хто здатні поставляти інформацію, надсилати ілюстрації, статті,
тощо. Можна формувати різні рубрики.
Ідея створення електронної версії шкільної газети "Вісник гімназії" належить лідеру шкільної самоврядування Лобановій Єлизаветі. Тому виникла ситуація, яку обговорили за “ круглим столом ” з теми „ Право дитини на
вільне висловлювання. Метою проведення зборів було вироблення і прийняття
колективного рішення з виникаючих проблем, за визначенням видів діяльності
дитячого колективу, виходячи з інтересів учнів. Отже, у нас сформована група учнів, що
зацікавлені у створенні шкільної газети.
Розгортання проектної роботи щодо шкільної газети дало змогу створити
демократичну атмосферу, залучити учнів до обговорення важливих для них проблем
і до прийняття рішень.
Щоб видавати і поширювати газету насамперед потрібна відповідна та
сильна команда. Основою цієї команди стали представники шкільного
самоврядування: Дордюк Мар'яна, Драган Олександра, Сарана Анастасія, Олійник Анастасія, Омельченко Анна, Дегтярьова Дар'я, Хрустальова Анна, Сибірцева Маргарита, Богатирьова Анна, Якубовська Дар'я. Ця творча команда
створила кореспондентську мережу, у якій, крім постійного складу редакції
шкільної газети, у підготовці й випуску
брали участь й інші особи - як із самого навчального закладу, так і
ззовні, також організували
місце роботи шкільного прес-центру. Результатом творчої команди шкільного
самоврядування стала шкільна газета «Вісник гімназії», матеріали якої оформлюються на
шкільному комп’ютері в додатку Microsoft Office Publisher обсягом 5-10 сторінок, та
роздруковується в декількох екземплярах, для розповсюдження.
2. Ідеї проекту.
Зібрання
ідей для газети (вісника) можна зробити методом інтелектуального (мозкового)
штурму. Пропонуються ідеї щодо форми шкільної газети, її назви, змісту рубрик,
роботи редакції тощо. Всі ідеї збираються, записуються, групуються за
напрямками.
3. Концепція газети.
Отже,
у вас з’явилася ідея – створити шкільну газету. Тут головне – ретельно
продумати концепцію видання (місію, назву, рубрики, тематику матеріалів,
читацьку аудиторія). А це означає, що у вашій газеті мають бути свіжі ідеї –
нові засоби подання старих тем і нові теми, подані зі смаком. Поставте собі
наступні питання: Що потрібно освітлювати в газеті? Як це слід робити? Яким
чином газета зможе відповісти на запити своїх читачів?
Обмірковувати
всі ці питання ви будете, звичайно ж, дружним редакторським колективом. Щоб
газета справляла на читача приємне враження, у неї, наприклад, має бути:
Назва
газети – одне із самих головних завдань, від якої залежить не тільки тематика
майбутнього видання, але і його доля. Назва несе в собі багато значеннєвого
навантаження.
Оригінальний
і свіжий зміст. Перш за все, у вас повинно бути, що сказати цінного і нового.
Самостійні
погляди. Дуже важливі переконання газети, її позиція з того чи іншого питання.
Звичайно,
не бійтеся переймати досвід різних ідей в інших. Але при цьому пам’ятайте:
практика копіювання інших шкільних газет для доброго видання неприпустима.
Знайдіть свої специфічні форми інформаційної роботи. Газета має бути
постачальником цікавої інформації, зі свіжим, оригінальним, несподіваним
поглядом на тему. Приступаючи до створення газети, врахуйте характерну
особливість шкільного видання – його щонайтісніший зв’язок з читачами. Газета є
найближчою для учня виданням. Школярі повинні сприймати газету як свою, рідну,
до якої завжди можна звернутися зі своїми проблемами. Успіх шкільної газети
залежить саме від зв’язку з аудиторією.
Якщо
справа поставлена добре, то читачі із задоволенням будуть купувати кожен новий
номер газети. Отже, треба друкувати те, що цікаво насамперед читачам.
4. Формування редакції.
Практична
реалізація проекту починається із загальних зборів тих школярів, котрі проявили
зацікавленість у виданні газети. Найважливішим принципом цих зборів є принцип
самоорганізації, тобто, домінуюча стратегія: управління на основі створення
умов для самоорганізації.
Шкільна
газета - продукт діяльності школярів! Вони разом з керівником, Дуняшенко Наталією Василівною виконують всі види робіт: від пошуку матеріалу до
поширення газети.
Керівник проекту «Шкільна газета «Вісник гімназії» Наталія Василівна надає, ще консультативну допомогу: творчі конкурси юних літераторів, диспути і
дискусії, огляди стінгазет.
Завдання
керівника проекту створити умови для виявлення і формування "ініціативної
групи" школярів. Це учні, котрі активно брали участь в обговоренні
концепції газети, її назви і рубрик. Серед них обов'язково є кілька лідерів, між
якими починається конкуренція. Дуже важливо утримати в первинному колективі
усіх. Перша "версія" редакції складається стихійно, редактор
вибирається з числа лідерів - тих, хто готовий взяти відповідальність і кому
довіряє більшість, але з часом в процесі роботи устаткується основний склад
редакції.
Редакція
– це всі, хто випускає одну газету: журналісти, фотокореспондент, дизайнер,
верстальник та інші на чолі з редактором. Редактору при цьому необхідно бути
хорошим організатором – йому належить об’єднати навколо газети багатьох учнів,
юнкорів. Скільки повинно бути юнкорів? Це залежить від структури редакції.
Можна побудувати роботу як у справжніх редакціях, організувати відділи:
наприклад, відділ шкільного життя, відділ спорту, відділ інформації, відділ
творчості тощо.
Редактор
– найголовніша людина. Його основний обов’язок – будь-якими засобами зробити
так, щоб газета виходила вчасно і її було цікаво читати. Редактор відповідає за
все і всіх , продумує, які статті будуть у номері, редагує рукописи
(оригінали), стежить за виконанням усіх робіт, за виходом кожного номера
газети, вирішує всі важливі та суперечні питання. Найчастіше у школах
редакційна колегія обирає на цю посаду вчителя, що зацікавлений у роботі
учнівського проекту.
Юнкори – ті, хто збирає інформацію, обробляє
її і пише в газету статті, інтерв’ю тощо. Зрозуміло, у кожного свої смаки і
пристрасті, ми неоднаково розбираємося в різних речах. Тому один любить писати
про спорт, інший – про екологічні проблеми, третій женеться за враженнями для
подорожніх нотаток.
Дизайнер
– розробляє дизайн випуску, обкладинку газети, створює ілюстрації до текстів,
розробляє нові стилі і варіанти оформлення газети тощо.
Фотокореспондент – той, кому замовляють
фотоілюстрації до матеріалів і хто теж може писати власні матеріали.
Верстальник
– здійснює верстку газети, займається макетуванням видання та його випуском.
Такий
склад редакції може бути у вашому шкільному прес-центрі. Але для ефективної роботи має бути забезпечена
взаємозамінність членів редакції. В процесі вироблення правил роботи редакції
приймають участь всі її учасники. І це доцільно зробити на першому засіданні.
Таким
чином, існування шкільної газети залежить від трьох китів – від редакції і від
головного редактора, а також від читача. Саме так – оскільки зміст газети
цілком залежить від редакції, оскільки вони самі – частина того суспільства,
для якого пишуть, читач тут важливий тим, що він чекає і читає цю газету – це
дуже великий стимул для, звичайно ж, амбітних редакторів, а головний редактор –
це вічний оптиміст, інколи фонтан ідей, а також суворий начальник – інакше
періодика не вийде і нас втомляться чекати.
5. Планування роботи.
Для
того, щоб робота редакції була успішною та шкільна газета розвивалася,
необхідно ретельно спланувати її діяльність. Планування необхідно розпочати з
обговорення таких питань: якою має стати шкільна газета, що необхідно для того,
щоб її випускати, що є і чого не вистачає; що ми вміємо робити і чому слід навчитися;
обговорюються також імовірні загрози та можливості, які надає газета,
перспективи її розвитку. Відповіді на ці запитання є початком стратегічного
планування, на термін 2 - 3 років.
Стратегічний план складається з
наступних розділів: місія газети; аналіз того, що вже було зроблено (якщо
шкільна газета існує певний час); формування образу газети (якою вона має стати
в майбутньому); аналіз сильних, слабких сторін та перешкод; стратегія
діяльності, що спрямована на подолання перешкод тощо. Плануйте те, що ви в
змозі виконати більше ніж на 50% і намагайтеся виконати на всі 100%. Але
обов’язково проаналізуйте виконання стратегічного плану і внесіть корективи,
якщо потрібно. Крім того вироблення і прийняття коротко строкових планів на
місяць або півроку (із зазначенням строків реалізації та відповідальних), а
також їх дотримання важливі для ефективної діяльності редакторської групи і
успіху шкільної газети. На засіданні редакції приймаються плани й аналізується
виконання попередніх.
До
обговорення, складання та прийняття планів роботи редакції шкільної газети
важливо залучити всіх учасників. Це буде сприяти більш ретельному виконанню
запланованих дій та ефективній роботі. На цьому етапі необхідно узгодити умови
випуску газети з адміністрацією.
6. Створення та постійна робота прес-центру.
Не
дивлячись на зайнятість у школі та спортивних секціях, у кожного підлітка є
вільний час. Багато дітей віддають його захопленню музиці, фотографуванню,
спілкуванню, пробують свої сили в написанні статей для шкільної стінгазети. Як
з’єднати інтереси школярів і підготовку до можливої майбутньої професії? Як
знайти однодумців? Як активно включатися в шкільне життя? Один із варіантів
вирішення цих питань – створення шкільного прес-центру, де випускатиметься
друкарська шкільна газета.
Чим
займається шкільний прес-центр? Перш за все, він об’єднує воєдино весь шкільний
друк. І не просто об’єднує, а координує роботу, проводить обмін досвідом,
організовує навчання юних кореспондентів. До прес-центру залучаються юні
кореспонденти, редактори класних стіннівок, вчителі-консультанти, волонтери
тощо. Також шкільний прес-центр проводить соціологічні опитування і дослідження
серед учнів, батьків і педагогів.
Прес-центр
організовує заняття в школі юнкорів, творчі звіти і конкурси юнкорів, юних
літераторів, диспути і дискусії, екскурсії в місцеві редакції газет, огляди
стінгазет.
Прес-центр
проводить летючки, прес-конференції і зустрічі з цікавими людьми за “круглим
столом”, юнкорівські ігри та свята, консультації юнкорів, Школу молодіжного
редактора.
Прес-центр
відповідає за своєчасний випуск шкільної газети, пропаганду центральних й інших
дитячих і підліткових друкарських видань.
Отже,
організація роботи прес-центру необхідне для того, щоб підтримувати зв’язок з
громадськістю, залучати до роботи в шкільній газеті юних кореспондентів, набути
нових ідей та забезпечити прозорість в роботі редакції.
7. Випуск газети.
Головна справа редакції – випуск шкільної газети. Створення шкільної газети
– досить кропітка робота, яка передбачає здійснення певних етапів.
Етапи створення випуску шкільного віснику:
І. Підготовчий етап.
Вивчення проблеми. Навчання юних
журналістів. Планування.
Дитина
має право на вільне висловлювання, тобто “свободу шукати, одержувати та
передавати інформацію та ідеї будь якого роду незалежно від кордонів в усній,
письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва чи за допомогою інших
засобів на вибір дитини" (Стаття 13 Конвенції ООН про права дитини).
Від дорослих певною мірою залежить, чи зможуть
діти реалізувати своє право на вільне висловлювання. Завдання полягає в тому,
щоб навчити дітей вільно висловлювати свої думки, почуття, ідеї, погляди.
Існують
певні труднощі в реалізації права дитини на вільне висловлювання, а саме:
часом
у дітей виникають труднощі з тим, щоб сформулювати і висловити своє бачення
проблеми або відношення до неї. Більше того діти іноді навіть не знають, що
мають таке право;
вони
не мають можливості донести свою точку зору чи своє відношення з певних проблем
(важливих для дітей) до осіб, які впливають на прийняття рішення. Більше того,
часто не існує механізмів, які б забезпечували дитині можливість вільно
висловлюватись;
на
практиці часто відсутнє систематичне вивчення владою (адміністрацією школи)
точок зору чи пропозицій дітей з важливих питань, що їх стосуються, та не
проводиться їх моніторинг. І, таким чином, спостерігається відчуження дітей від
участі в прийнятті рішень.
Враховуючи
це, важливо вчити дітей чітко формулювати і висловлювати думки й відчуття, а
також вони мають знати, що це їх невід'ємне право і мати внутрішню потребу
висловлюватися. Завдання також полягає в тому, щоб навчити дітей вільно
висловлювати свої погляди, сформувати механізм реалізації цього права, і
здійснювати моніторинг, тобто постійне відслідковування його на практиці.
Розгортання
проектної роботи щодо шкільної газети дає змогу створити демократичну
атмосферу, залучити учнів до обговорення важливих для них проблем і до
прийняття рішень.
Для
ефективної роботи не тільки редакції, а й усіх, хто в тій чи іншій формі бере
участь у випуску газети, дуже важливо відчути значимість колективного зусилля.
Навчатися бути вільним - важка праця. Але в умовах колективного обговорення
можливого майбутнього, школярі досить швидко і, головне, самостійно знаходять
цікаві рішення. Саме така форма роботи редакції шкільної газети «Передзвін»
зацікавила як дітей, так і вчителів
Зрозуміло,
що без професійної підготовки діти, ініціатори шкільної газети, не зможуть
створити свій проект на високому рівні. В
цьому їм допоможе педагог, що координує цей проект. Наприклад, створивши
шкільну газету як гурток. В залежності
від поглядів керівника, газета може реалізуватися як засіб для публікації робіт
літературного гуртка, як орган шкільного самоврядування і т. ін. Такі газети
користуються популярністю у школярів (іноді й у батьків) і спеціальної допомоги
ззовні не потребують.
Але
керівник повинен розуміти, що гурток шкільної
газети - не як самоціль, а як спосіб створення таких умов спілкування
(комунікативного простору), в яких школярі могли б вільно проявити свою
активність і реалізувати свої найрізноманітніші творчі здібності:
організаторські, літературні, публіцистичні, дизайнерські й т.ін. Принцип
самоорганізації - основа діяльності керівника проекту в статусі зовнішньої
організуючої сили. Усередині редакції діють майже "дорослі" закони
функціонування організації: розподіл обов'язків, особиста відповідальність і
т.ін.
Досвід
взаємодії вчителя з дитячим
самоврядуванням у створенні шкільної газети “Передзвін" показує, як можна
вирішувати проблеми шкільної преси. Керівник-педагог не тільки допомагає у
створенні газети, але й організовує навчання юних журналістів під час занять
гуртка. І основним лозунгом співпраці є: створення дитячого видавництва -
центру: діти - автори, діти – видавці.
Важливим
елементом у створенні умов для особистісного розвитку є формування ідеї
спадкоємності. Коли випуск газети починає сприйматися як шкільна традиція і
члени редакції беруть участь у підготовці нового покоління - проект вже не
потребує зовнішньої підтримки.
Залучення
школярів до громадянської журналістики буде сприяти формуванню їх громадянської
культури. Юні громадські журналісти стають ініціаторами всебічного обговорення
суспільно важливих проблем, що стосуються життя громади. До того ж юні
кореспонденти, висвітлюючи події, стають активними їх учасниками, а це сприяє
активізації шкільної молоді у житті шкільної та місцевої громади. Набутий
досвід участі дає можливість в майбутньому бути більш активними громадянами,
тобто брати участь в громадському житті на місцевому рівні і в житті
суспільства в цілому.
IІІ. Створення газетних матеріалів.
Яку
газету ви збираєтеся випускати? Це найперше питання яке виникає у процесі
роботи. Тому спочатку необхідно добре обміркувати: хто потенційний читач; які
теми його цікавлять (краще зробити опитування серед дітей); яка частота друку
(щотижня, раз на місяць чи раз на квартал) – і
прийти до спільної думки щодо проекту.
Більшість
шкільних газет містять як творчі роботи (розповіді, казки, вірші, малюнки
тощо),так і тексти інформаційного змісту (про школу, про дозвілля тощо).
Частіше
газета стає незамінним засобом для організації інформаційних потоків усередині
школи, навчає проводити журналістські розслідування, організовувати зустрічі з
різними людьми. Багато газет друкують інтерв'ю з директором школи, керівником
господарської частини, вчителями, кухарями зі шкільної їдальні, батьками тощо.
ЖУРНАЛІСТСЬКІ ЖАНРИ І СТИЛІ
В газеті різна інформація не може бути
представлена однаково. При написанні статті в журналіста є вибір, що схематично
зводиться до трьох основних типів подачі інформації: подавати матеріал стисло,
узагальнено й об'єктивно; супроводжувати матеріал поясненнями; дати свою
інтерпретацію, висловлюючи лише свою власну думку. Кожний з перерахованих типів
подачі матеріалу може бути критерієм для розрізнення журналістських жанрів.
Якщо інформація подається стисло й
об'єктивно, то матеріал приймає вид інформаційного повідомлення, репортажу, чи
звіту, можливо, інтерв'ю.
Якщо інформація супроводжується
поясненнями, то мова йде про аналіз, коментар чи журналістське розслідування.
Якщо інформація буде супроводжуватися оцінками,
то журналіст пише в залежності від ситуації, критичну статтю, редакційну статтю
(її звичайно пише керівник газети, головний редактор), замітку (коротеньку
статтю, в якій говориться про якусь актуальну подію, часто − в гумористичній
формі) чи хроніку (статті в рубриці, що регулярно виходить). Її веде одна
людина, чи, щонайменше, підписують тим самим іменем). Журналістський стиль
походить з тієї ж ідеї, що і стиль рекламний: залучити й утримати увагу читача,
наприклад, здивувати, розвеселити, розважити його.
Яка газета цікава? Та, що відображає саму учнівську молодь, її погляди, інтереси.
V. Обговорення матеріалів на засіданні редакції, з консультантом.
Традиційно, редакція шкільної газети
«Вісник гімназії» організовує «летючки», де збирається весь колектив, обговорює
газету та планує теми, які буде висвітлювати у наступному номері.
V. Комп’ютерний набір матеріалів
Випуск газети, яким би способом її не друкували, - найголовніший момент
усього процесу. Можливий будь-який формат: від стінної газети до кишенькових
видань, однак, найбільш розповсюджений формат 21 х 29.7 см .
Але пам’ятайте: щоб газета легко читалася,
необхідно ретельно продумати макет, тобто форму подачі статей і фотографій,
їхнє взаємне розташування на сторінці.
Шкільну газету «Вісник гімназії» редакція
створює в додатку Microsoft Office
Publisher. Microsoft Publisher -
добре зарекомендувала себе, настільна видавнича система початкового рівня - легка,
зручна, якісна.
Немає коментарів:
Дописати коментар